Громадські слухання – це зустрічі громадян із представниками органів місцевого самоврядування.

Під час цих зустрічей обговорюються актуальні питання, які хвилюють жителів громади. Особливістю слухань є те, що представники влади не зобов’язані публічно реагувати на скарги громадян чи ухвалювати під час них рішення.

Попри це громадські збори дають можливість висловити своє невдоволення певною проблемою чи підштовхнути місцевих чиновників до певного рішення.

На думку Джона Форестера, перші громадські слухання (чи щось дуже подібне до них) були проведені в Англії ще в ХІХ ст. Тоді для того, щоб обгородити кожну ділянку землі, вимагався окремий акт від парламенту. Під час процесу обгороджування аристократія фактично захоплювала землі селян і перетворювала їх на пасовиська. Тож тоді організували громадські збори: спершу, аби направити до парламенту петицію про обгороджування, а потім – висловити протест проти парламентського акту. Зрештою, у 1845 було видано “Акт про загальне обгороджування”. Акт визначав спеціальних комісарів з обгороджування. Вони вислуховували проблеми громадян і самостійно ухвалювали рішення про обгороджування без окремого дозволу від парламенту.

Питання громадських слухань в Україні регулює Закон “Про місцеве самоврядування”, а також окремі положення міських і селищних рад, які визначають порядок проведення зборів у громаді.

У Законі України “Про місцеве самоврядування” зазначено, що порядок організації громадських слухань визначається статутом кожної громади. Органи місцевого самоврядування зобов’язані переглянути пропозиції, які вносяться на слуханнях. Вони проводяться не менше одного разу на рік.

У громадах вимоги до громадських слухань регулюють окремі положення. Щоб, наприклад, організувати громадські слухання в Житомирі, потрібно:

Її можна зібрати, розповівши про проблему активним жителям свого району чи будинку.

У Житомирі, щоб провести громадські збори, треба зібрати щонайменше 200 підписів жителів громади. Окрім підпису, на підписному листі необхідно зазначити ПІБ підписанта, повну дату народження, адресу реєстрації і контактний телефон. Підписний лист можна скласти за спеціальним шаблоном.

Окрім листа з підписами житомирян, потрібно подати повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань на ім’я Житомирського міського голови (також має окремий шаблон) та інформаційну записку з темою слухань.

Протягом 3 робочих днів після отримання звернення його можуть прийняти, повернути для усунення недоліків або зовсім відхилити.

Органи місцевого самоврядування зобов'язані повідомити про дату, час і місце слухань не пізніше, ніж за 7 календарних днів до їх проведення. Ініціативна група також повинна долучитися до інформаційної кампанії і проінформувати жителів громади, району чи мешканців будинку про майбутні слухання.

Не забути документи, які ідентифікують особу. Право голосу на слуханнях надається тільки тим, хто досяг 18-ти років і зареєстрований у межах громади.

За результатами соціологічного опитування “Центру політико-правових реформ”, більше половини опитаних усе ж вважають громадські збори одним із найефективніших методів прямої демократії. Однак, як показує практика, громадськості не завжди вдається досягти компромісу із місцевою владою після громадських слухань.

Ефективність слухань залежить від готовності представників органів місцевого самоврядування вислухати громадян. Залученість останніх до активної участі в житті громади також є обов’язковою передумовою для успішної організації зборів.

У різних областях України ефективність громадських зборів не є однаковою. На це можуть впливати різні чинники, зокрема і відкритість влади та залучення жителів громади до таких ініціатив. Впливають на дієвість і вимоги до організації слухань. Коли в одних містах процедура може бути надміру ускладненою, – наприклад, у Вінниці кількість підписантів повинна бути не менше 800, – в інших вона дещо простіша – в Ужгороді кількість підписантів має бути не менше, ніж 30 жителів ТГ.

Процедура організації громадських слухань у Житомирі порівняно із сусідніми областями хоч і не є ускладненою, та їх результативності це не сприяє.

Щоб дійти до компромісу чи підштовхнути владу, наприклад, до відкликання дозволу на забудову, потрібно провести не одне слухання.

Тим не менше, є приклади, коли після численних звернень і слухань житомирянам вдавалося підштовхнути владу до прийнятного рішення. Так після слухань у 2020 році з приводу забудови житлового будинку на вулиці Героїв Крут зрештою вирішили заборонити будівництво багатоповерхівки.

Нині ж громадськість обурена рішенням міськради віддати територію колишнього заводу “Електровимірювач” під забудову житлового комплексу. На думку житомирян, такий проєкт не вписується в архітектуру міста. Міськрада, передбачивши громадське невдоволення, заздалегідь запланувала слухання з приводу цього питання.

Варто сказати, що восени 2021 співвласник заводу Андрій Чибуровський поділився із концепцією майбутнього “Електровимірювача”. На його території планували реалізувати унікальний проєкт, інноваційний парк із центром розвитку освіти та дослідницьким відділом.

Тож чи варто ходити на слухання?
Невтішні результати минулих зборів і безкомпромісність місцевої влади іноді можуть наштовхнути на думкe, ніби громадські слухання нічого не дають. Однак ця думку хибна. Це не лише можливість висловити свою позицію з приводу певного питання, а й приклад та мотивація для інших містян бути активними.

Отже, ходіть на громадські слухання.